муркотіти
Смотреть что такое "муркотіти" в других словарях:
муркотіти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
муркотіння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
муркотіння — я, с. Дія за знач. муркотіти … Український тлумачний словник
муркотій — див. муркотило … Український тлумачний словник
муркотіти — див. муркотати … Словник синонімів української мови
муркотіння — див. муркотання … Словник синонімів української мови
муркотання — муркотіння мурчання, муркання, воркота[і]ння, вуркота[і]ння, вуркіт, воркота, мурмота[і]ння Пор. муркотати 1) … Словник синонімів української мови
муркотати — очу/, о/чеш і муркоті/ти, очу/, оти/ш, недок. 1) неперех. Безперестанно видавати звуки мур мур (про котів та інших котячих). 2) перех. і без додатка, перен., розм. Те саме, що мурмотати 1) … Український тлумачний словник
муркотило — а, муркоті/й, я/, ч. Буркун, воркотун … Український тлумачний словник
помуркотати — очу/, о/чеш і помуркоті/ти, очу/, оти/ш, док. 1) неперех. Муркотати, муркотіти (у 1 знач.) якийсь час. 2) перех. і без додатка, перен., розм. Мурмотати, мурмотіти (у 1 знач.) якийсь час … Український тлумачний словник
